Мед — здорова, цілюща їжа, яка засвоюється нашим організмом майже повністю.
Корисна ця їжа всім, особливо дітям і літнім людям, для яких немає обмежень у прийомі вуглеводів. Але вживати мед рекомендується регулярно: ранком натще, ще до сніданку (краще за півгодини) 1 чайну ложечку, запиваючи теплою кип’яченою водою, чаєм або соком. Мед беруть із ложечки невеликими порціями, насолоджуючись його ароматом і смаком. А можна попередньо розтопити мед у підігрітій воді й випити невеликими ковтками. Те ж саме треба проробити й на ніч, години через дві-три після вечері. Якщо є можливість, 1 чайну ложечку меду можна прийняти й удень з теплою (до 37°С) водою за півгодини до обіду.
З незапам’ятних часів використовують мед не лише як смачний продукт харчування, а і як ліки. Лікувальні його властивості пояснюються, в основному, великим вмістом глюкози, яка не тільки живильна, але й підвищує захисну функцію печінки, тонус серцевосудинної системи й опірність організму інфекції.
Найкращі лікувальні властивості має весняний мед, про який на Львівщині кажуть так: «Мед весняного суцвіття – для людини довголіття».
Акацієвий мед згубно діє на бактерії та цисти мікроорганізмів. Зміцнює організм, має заспокійливу дію. Рекомендується від безсоння, а також у разі жовчних, ниркових і кишковошлункових захворювань. Корисний у дієтичному харчуванні дітей.
Свіжий мед прозорий, повільно кристалізується, набуваючи молочного кольору стає мастким.
Яблуневий мед поліпшує загальний стан організму, має протиінфарктну дію.
Вишневий мед – сечогінний засіб.
Вербовий мед – тонізуючий, заспокійливий засіб.
Мед із кульбаби добре діє на нирки, сечогінний міхур, має кровоочисні та сечогінні властивості.
Каштановий мед використовують при застійних хворобах печінки, простаті, захворюваннях кишковошлункового тракту і нирок.
Ріпаковий мед має добрі дієтичні властивості, лікує кишковошлункові хвороби, варикозні виразки.
Мед з польових квітів рекомендується при захворюванні дихальних шляхів, при головних болях, безсонні, серцебитті.
Липовий мед добре допомагає при захворюванні дихальних шляхів, ангіні, простуді, ларингіті, бронхіті, запаленнях кишковошлункового тракту, хворобах нирок і жовчі.
Гречаний мед містить велику кількість рутину. Лікує атеросклероз, трофічні виразки, гнійні рани, фурункульоз та інші захворювання шкіри. Вживається при серцебитті, серцевій аритмії, ламкості судин, запобігає кровотечі, крововиливам, скорочує час згортання крові.
Мед з волошок – сечогінний, допомагає при ревматизмі і подагрі.
Вересовий мед рекомендується при захворюванні простати, жовчнокам’яній хворобі, затримках сечі.
Мед із буркуну застосовують при серцевих хворобах.
Падевий мед має великий вміст мікроелементів.
Соняшниковий мед найчастіше застосовують при хворобах жовчі.
Протипоказанням до застосування меду може бути індивідуальне несприйняття, тобто надчутливість до цього продукту, що виражається в підвищенні температури тіла, появі сверблячки, нежиті, головного болю, шлунково-кишкових розладів.